Птахівнича енциклопедія — поняття птахівництва від А до Я

Бройлер — це курча м’ясного типу, вирощуване для швидкого приросту маси. Походить від кросів із високим потенціалом росту й досягає забійної маси приблизно за 35–42 дні. На відміну від несучки, всю енергію з корму спрямовує на побудову м’язів, а не на виробництво яєць. Бройлер — найпоширеніша м’ясна птиця в Польщі та світі.

Несучка — це курка яєчного типу, яку утримують для виробництва столових яєць. Яєчні породи й кроси легкі, з продуктивним яйцепроводом, і несуть близько одного яйця на день у піку несучості. На відміну від бройлера, несучка росте повільно, бо організм «інвестує» у виробництво яєць. Яєчне стадо ведуть багато місяців, а не кілька тижнів.

FCR (з англ. feed conversion ratio, коефіцієнт конверсії корму) — це кількість кілограмів корму, потрібних для приросту одного кілограма маси птаха. Що нижчий FCR, то краще — птах ефективніше перетворює корм на м’ясо. У бройлера хороші значення зазвичай близько 1,5–1,7. FCR — ключовий показник рентабельності, бо корм — найбільша стаття витрат циклу.

Кокцидіоз — паразитарна хвороба птиці, спричинена найпростішими роду Eimeria, які ушкоджують епітелій кишечника. Проявляється проносом (іноді з кров’ю), апатією, гіршим приростом і вищим відходом. Йому сприяють волога підстилка й висока щільність посадки. Запобігають йому годівельною профілактикою (кокцидіостатики), щепленнями та сухою чистою підстилкою.

Біобезпека — це набір правил і захистів, покликаних не впустити хвороби на ферму й не винести їх за її межі. Охоплює контроль входів, дезінфекційні килимки та шлюзи, поділ на чисту й брудну зони, робочий одяг і захист від дикої птиці та гризунів. Це базовий щит від пташиного грипу та інших хвороб. Діє від першого дня існування стада.

Інкубація — це виведення курчат із інкубаційних яєць у контрольованих умовах температури, вологості й перевертання. У курей триває близько 21 дня й відбувається в інкубаторах у виводкових заводах. Успіх залежить від якості яєць, параметрів і гігієни. З інкубації походять добові курчата, які потрапляють на вирощування на фермах.

Мікроклімат — це умови всередині пташника: температура, вологість, рух повітря та концентрація газів (аміак, вуглекислий газ). Його підтримують вентиляцією й опаленням, узгодженими з віком птиці. Поганий мікроклімат — надто гаряче, волого чи висока концентрація аміаку — знижує прирости й відкриває шлях хворобам. Добрий мікроклімат — один зі стовпів здорового стада.

IRZplus — це система ідентифікації та реєстрації тварин, яку веде ARiMR і в якій птахівник реєструє місце утримання стада й веде облік птиці. У ній реєструють, зокрема, чисельність стада, посадки й вибуття птиці. Реєстрація й поточний облік — правовий обов’язок кожного птахівника. IRZplus — основа простежуваності й готовності до перевірки.

Овоскопія — це просвічування яєць сильним світлом (овоскопом) для оцінки їхнього стану. Дає змогу перевірити, чи яйце запліднене, як розвивається зародок, та виявити тріщини шкаралупи чи вади повітряної камери. Застосовують її переважно в інкубаторіях під час інкубації, щоб рано вилучити безперспективні яйця. Це простий, але важливий метод контролю якості виводу.

Умовна голова — це умовна одиниця, що дорівнює 500 кг живої маси тварин, використовувана для перерахунку посадки й оцінки масштабу птахівництва. Кожному виду й категорії призначений коефіцієнт перерахунку. Умовна голова визначає, зокрема, екологічні пороги й формальні обов’язки — від їх кількості залежить, які дозволи й процедури охоплять ферму. Це поняття на межі економіки й права.

All-in-all-out (увесь завів — увесь вивів) — це система управління стадом, за якої весь пташник заселяють одночасно птицею одного віку й повністю спорожняють після завершення циклу. Між турами роблять перерву на чищення, миття й дезінфекцію. Такий ритм перериває ланцюг зараження й вирівнює стадо. Це стандарт у товарному вирощуванні бройлерів.

Каренція (період каренції) — це час, який має минути від уведення птаху ліків до забою чи збору яєць, щоб у продуктах не було недозволених залишків. Тривалість каренції визначає інструкція ліків і приписи. Дотримання каренції обов’язкове й підлягає контролю. Кожне лікування та його каренцію треба записати в обліку лікування стада.

Добове курча — це щойно виведене курча, яке в першу добу життя потрапляє з інкубаторію в пташник на вирощування. На цьому етапі птах ще не регулює сам температуру тіла, тож потребує тепла, доступу до води й корму та спокою. Якість курчат і перші дні вирощування сильно впливають на результат усього циклу. Це старт, який вирішує решту птахівництва.

Підстилка — це матеріал (найчастіше тирса, солома чи стружка), яким вистеляють підлогу пташника при підлоговому утриманні. Вона вбирає вологу й послід, ізолює термічно й дає птиці поверхню для розгрібання. Волога, збита підстилка сприяє хворобам ніг і кокцидіозу та підвищує концентрацію аміаку. Тримати підстилку сухою й сипкою — один із базових обов’язків птахівника.

Щільність посадки — це кількість птиці чи її маса на квадратний метр площі пташника. Виражають її у головах на м² або в кілограмах на м². Максимальну щільність регулюють приписи про добробут — надто щільне стадо означає гірший мікроклімат, більше хвороб і повільніший приріст. Добір щільності — це компроміс між добробутом птиці й використанням об’єкта.

Пташиний грип, у високопатогенній формі HPAI, — це вірусна заразна хвороба птиці й дикого птаства, дуже небезпечна для стад. Поширюється швидко й спричиняє високу смертність. Через епізоотичну загрозу виявлення осередку означає вибиття стада й зони обмежень навколо ферми. Найкращий захист — сувора біобезпека та ізоляція від дикої птиці.

Вирощування — це перша фаза життя курчат, коли вони потребують додаткового тепла, бо ще не регулюють самі температуру тіла. Триває зазвичай перші дні до кількох тижнів, залежно від виду, і потребує опалення, легкого доступу до води й корму та належного освітлення. Добре проведене вирощування дає вирівняне здорове стадо. Помилки цього періоду тягнуться через увесь цикл.

Картка стада — це документ (паперовий чи цифровий), у якому птахівник веде поточний облік одного стада: посадки, відхід, масу тіла, витрату корму й води, лікування та каренції. Дає змогу стежити за результатами в реальному часі й є основою готовності до перевірки. Цифрова картка стада впорядковує ці дані в одному місці й рахує показники за птахівника.

Пододерматит — це запалення шкіри подушечок лап птиці, що виникає найчастіше від контакту з вологою, збитою підстилкою з високою концентрацією аміаку. Проявляється змінами й виразками на підошвах, болем і гіршим рухом птаха. Це також показник добробуту, який оцінюють при забої. Запобігає йому суха, сипка підстилка й добрий мікроклімат у пташнику.

Це три базові етапи годівлі бройлера, узгоджені з віком і потребами птаха. Стартер — початковий корм, багатий на білок, на перші дні інтенсивного росту; гровер — середня фаза; фінішер — кінцевий корм перед забоєм, націлений на приріст маси. Зміна кормів у відповідний час покращує FCR і результати. Кожен етап має інший склад і структуру гранули.

Ветеринарний номер (ідентифікаційний номер ферми) — це номер, який надає повітовий ветеринарний лікар і який підтверджує, що ферма зареєстрована й під наглядом в обігу продуктами тваринного походження. Він потрібен, коли птахівник продає живець чи яйця на ринок. Це основа легального продажу й простежуваності походження продукту. Без нього не можна вводити птицю в обіг.

Посадка — це заселення пташника новою партією птиці — найчастіше добовими курчатами — і початок нового виробничого циклу. Їй передує підготовка об’єкта: чищення, дезінфекція, прогрівання й налаштування напування та годівлі. Дату й якість посадки записують в обліку стада. Від доброї посадки залежить старт усього туру.

Відхід — це загибла птиця у стаді, яку зазвичай рахують як відсоток посаджених голів за весь цикл або за конкретний день. Частина відходу природна, але його раптове зростання — сигнал проблеми: хвороби, помилки в мікрокліматі чи годівлі. Щоденне нотування відходу дає змогу рано виявити проблему. Це один із найважливіших показників стану стада.

Батьківське стадо — це птиця, яку утримують, щоб нести інкубаційні яйця, з яких виводяться товарні курчата (напр. бройлери). Воно стоїть вище в селекційній піраміді, ніж виробниче стадо, і його ведуть з акцентом на несучість і якість інкубаційних яєць. Це ланка, що поєднує роботу генетичних компаній із товарними фермами. Яйця з цих стад потрапляють до інкубаторіїв.

Вибраковка — це вилучення зі стада слабкої, хворої чи безперспективної птиці, щоб поліпшити здоров’я й вирівняти групу. У яєчних і батьківських стадах це також означає виведення малопродуктивних голів. Її роблять із повагою до добробуту й приписів. Свідома селекція обмежує поширення хвороб і підвищує середній результат стада.